Відпустки без збереження заробітної під час карантину: що необхідно знати?

 

 

         У зв’язку з встановленням карантину на території України найактуальнішим для роботодавців та працівників стало питання відпустки без збереження заробітної плати.

        Питання надання відпустки без збереження заробітної плати регулюється Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР та КЗпП України.

       Статтю 25 Закону України «Про відпустки» визначено випадки та термін надання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника в обов’язковому порядку. Серед них передбачено і надання відпустки без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку матері, батькові, бабі, діду або іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одного з прийомних батьків для догляду за дитиною віком до 14 років – на період оголошення карантину на відповідній території.

         Відповідно до ст. 84 КЗпП України у випадках, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про відпустки» працівнику може надаватись відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

          Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», внесено зміни до ст. 84 КЗпП України, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної платина період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).

           Тобто, працівник за згодою із роботодавцем може отримати відпустку без збереження заробітної плати на весь час дії карантину. У разі особистої потреби (за сімейними обставинами) працівник може скористатися такою відпусткою у інший період на строк до 15 календарних днів.

           Відпустка без збереження заробітної плати працівникові надається працівникові на підставі письмової заяви. У заяві має бути визначено:

  • причину, через яку працівник просить надати неоплачувану відпустку;

  • дату початку відпустки;

  • тривалість відпустки.

       Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок. Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Звертаємо увагу! Період карантину може бути продовжено. У цьому випадку така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки буде провадитись такий режим.

          І наостанок наголошуємо! Відправити працівників у відпустки за власною ініціативою роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства. За це передбачена адміністративна відповідальність  - від 510 до 1700 грн (ст. 41 КпАП).