ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ І ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОГЛЯД

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю мають особи, які досягли віку 63 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані особами з інвалідністю в установленому порядку. До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

- 58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;

- 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;

- 59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;

- 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;

- 60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;

- 60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;

- 61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;

- 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

- 62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

- 62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

- 63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 31 грудня 1958 року.

До малозабезпечених осіб, що мають право на соціальну допомогу, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

- на трьох і більше дітей померлого годувальника – 150%;

-  на двох дітей померлого годувальника – 120%;

- особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", - 100 %;

- особам з інвалідністю II групи – 80%;

- особам з інвалідністю III групи – 60%;

- священнослужителям, церковнослужителям - 50 %;

- особам, які досягли відповідного віку – 30%.

Перелік документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю: 

- заява;

- декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги;

- копія паспорту та ідентифікаційного номера;

- копія трудової книжки;

- копія довідки про реєстрацію місця проживання;

- копія рішення про призначення  опікуна (для  недієздатної особи, якій призначено опікуна);

- копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);

- довідка про склад сім’ї (у разі потреби).

Для призначення допомоги на догляд додатково надаються такі документи: 

- висновок ЛКК для осіб, які потребують постійного стороннього догляду;

- довідка-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії або неотримання пенсії;

 

Допомога одиноким пенсіонерам, які досягли 80-річного віку

 

29 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за № 663, якою запроваджено новий вид допомоги – на догляд одинокими особам, які досягли 80-річного віку.

Така державна соціальна допомога надається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Визначено, що до одиноких осіб, які мають право на державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

Відповідно до статті 202 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до статті 266 Сімейного Кодексу України повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

Основним документом для призначення допомоги на догляд визначено висновок лікарсько-консультативної комісії, де обов’язково повинно бути зазначено, що заявник потребує постійного стороннього догляду. Такий документ видається органами охорони здоров’я за місцем проживання.

 

Допомога на догляд призначається у розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратити працездатність.

 

Для призначення допомоги на догляд необхідно звернутись до управління соціального захисту населення з необхідним пакетом документів, а саме:

- заявою за формою, встановленою Мінсоцполітики (подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально);

- декларацією про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, яка складена за формою, встановленою Мінсоцполітики (інформація про склад сім’ї зазначається в декларації);

- висновком лікарсько-консультативної комісії.

 

У випадку неотримання надбавки до пенсії на догляд та компенсації на догляд, які надаються органами соціального захисту населення та органами Пенсійного фонду допомога буде призначена з 1 січня 2020 року. 

 

Нормативно-правові акти:

Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю»

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261