Критерії діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги

 

Статею 13 Закону України “Про соціальні послуги”  визначено Порядок надання соціальних послуг. Критерії діяльності надавачів соціальних послуг встановлено Кабінетом Міністрів України.

 

Ці критерії розроблено з метою встановлення єдиних вимог до надавачів соціальних послуг (далі - суб’єкти), незалежно від форми власності та господарювання (постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №185).

 

Ці критерії не поширюються на фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” без провадження підприємницької діяльності.

Для надавачів соціальних послуг встановлюються загальні та спеціальні критерії діяльності.

Загальних критеріїв зобов’язані дотримуватися у своїй діяльності всі надавачі соціальних послуг, спеціальних критеріїв - надавачі соціальних послуг, які надають соціальні послуги, що передбачають цілодобове перебування/проживання, нічне або денне перебування у приміщенні надавача соціальних послуг, зокрема з харчуванням (догляд, підтримане проживання, притулок та інші), соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово), та допоміжні соціальні послуги.

Загальними критеріями діяльності надавачів соціальних послуг є:

1) наявність установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг, що відповідає класифікатору соціальних послуг, затвердженому Мінсоцполітики, категорії осіб, яким надаються такі послуги, що підтверджується засвідченою в установленому порядку копією установчих та інших документів, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів соціальних послуг, що підтверджується інформацією про діяльність надавача таких послуг;

3) відповідний фаховий рівень працівників надавача соціальних послуг, які надають такі послуги (соціальних працівників, соціальних менеджерів, фахівців із соціальної роботи, соціальних педагогів, психологів та інших), що підтверджується документом про освіту, свідоцтвом про підвищення кваліфікації та/або про проходження атестації відповідно до законодавства. Фаховий рівень соціальних робітників підтверджується документом про освіту або про неформальне професійне навчання.

Працівники надавача соціальних послуг повинні відповідати вимогам, визначеним у Випуску 80 “Соціальні послуги” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 29 березня 2017 р. № 518 (далі - Випуск 80).

У штатному розписі/трудових договорах з найманими працівниками надавача соціальних послуг назви посад і професій повинні відповідати Національному класифікатору України “Класифікатор професій” ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 р. № 327, а кваліфікаційні категорії та розряди - Випуску 80;

4) відсутність фінансової заборгованості, що підтверджується довідкою територіальних органів ДФС про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

5) наявність у працівників надавача соціальних послуг особистих медичних книжок та своєчасність проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів відповідно до Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 21, ст. 950), що підтверджується інформацією про діяльність надавача соціальних послуг;

6) наявність у надавача соціальних послуг приміщень, які відповідають ДБН В.2.2-40:2018 “Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат.

У разі неможливості повністю пристосувати об’єкти надавача соціальних послуг для потреб осіб з інвалідністю забезпечується їх розумне пристосування відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, що підтверджується інформацією засновника (власника) надавача соціальних послуг за погодженням із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю;

7) інформування населення про наявні соціальні послуги та електронні сервіси (перелік соціальних послуг, категорії осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання тощо) через електронні засоби комунікації та соціальні мережі, смс-інформування, друковану продукцію (буклети, ліфлети тощо) у формі, доступній для сприйняття особами з будь-якими порушеннями здоров’я;

8) наявність публічного звіту про діяльність з надання соціальних послуг, що підтверджується засвідченими в установленому порядку копіями звіту та результатів оцінки якості соціальних послуг (для надавачів соціальних послуг з досвідом роботи у сфері надання соціальних послуг понад три роки).

 Спеціальними критеріями діяльності надавачів соціальних послуг є:

1) наявність власного чи орендованого жилого приміщення, яке відповідає:

ДБН В.2.2-40:2018 “Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат. У разі неможливості повністю пристосувати об’єкти надавача для потреб осіб з інвалідністю, забезпечується їх розумне пристосування відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, що підтверджується інформацією засновника (власника) надавача за погодженням із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю;

санітарним та протипожежним вимогам, що підтверджується засвідченою в установленому порядку копією декларації відповідності матеріально-технічної бази надавача вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, - для надання соціальних послуг, що передбачають цілодобове перебування/проживання, нічне перебування у приміщенні надавача;

2) наявність матеріально-технічної бази, необхідної для забезпечення санітарно-гігієнічних норм, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, каналізації, припливно-витяжної вентиляції відповідно до вимог ДБН В.2.2-9:2018 “Громадські будинки та споруди. Основні положення”, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має кваліфікаційний сертифікат, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, - для надання соціальних послуг, що передбачають цілодобове перебування/проживання, нічне або денне перебування у приміщенні надавача;

3) можливість забезпечення харчуванням отримувачів соціальних послуг - для надавачів соціальних послуг, що надають соціальні послуги з догляду, притулку та інші послуги, якими передбачено таке харчування.

Для організації харчування надавач соціальних послуг отримує експлуатаційний дозвіл або реєструє потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”.

У разі залучення інших суб’єктів господарювання до постачання готової продукції такі суб’єкти повинні мати дозвільні документи згідно з вимогами Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” і документи, що підтверджують безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (експертний висновок, протокол, звіт або інший аналогічний документ);

4) наявність автотранспортних засобів, що підтверджується інформацією про діяльність надавача соціальних послуг, - для надавачів соціальних послуг, що надають соціальні послуги екстрено (кризово) і транспортні послуги.

У разі залучення інших суб’єктів господарювання до надання транспортних послуг такі суб’єкти повинні укласти угоду з надавачем соціальних послуг і мати дозвільні документи на надання таких послуг;

5) наявність договору із закладом охорони здоров’я або ліцензії для провадження господарської діяльності з медичної практики.

Що потрібно знати про соціальне замовлення:

до уваги недержавних суб'єктів надання соціальних послуг

(юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

Соціальне замовлення - це засіб регулювання діяльності у сфері надання соціальних послуг шляхом залучення на договірній основі субєктів господарювання до замовлення потреб у соціальних послугах, визначених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Які переваги має соціальне замовлення

* підвищення адресності та доступності соціальних послуг, охоплення різних категорій отримувачів;

* розвиток конкуренції серед надавачів послуг шляхом впровадження прозорого конкурсного відбору, розвиток альтернатиних моделей надання послуг;

* встановлення чіткого переліку послуг та строків їх надання в соціальному контракті;

* оптимізація бюджетних соціальних витрат, заощадження ресурсів;

* залучення громадськості та підвищення рівня активності в соціальній сфері, розвиток громадянського суспільства;

* підвищення рівня соціальної захищеності населення.

Реалізація соціального замовлення

Соціальне замовлення запроваджується в три етапи: 

1. Оцінка потреб та підготовка процедури

- провести оцінку потреб у послугах у громаід та підготувати аналітичні документи за результатами проведеної оцінки;

- визначити перелік та обсяги послуг, розрахунок їх вартості;

- визначити замовника;

- підготувати відповідний бюджетний запит;

- внести зміни до існуючої місцевої соціальної програми щодо виділення коштів на проведення конкурсу соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів або розробити окрему програму;

- підготувати Положення про соціальне замовлення у місті, у тому числі порядок визначення виконавців та затвердити його рішенням сесиї місцевої ради, створити конкурсну комісію;

- підготувати та оприлюднити річний план закупівель згідно Постанови КМУ №324;

2. Проведення конкурсу на соціальне замовлення

- розробити оголошення про конкурс;

- оголосити та провести конкурс, визначити переможця;

- укласти угоду з переможцем.

3. Моніторинг та оцінка

- здійснювати постійну оцінку та контроль виконання умов угоди з боку замовника;

- провести розрахунки з виконавцем згідно актів виконаних робіт та подання звітів

Учасники соціального замовлення

Законодавча база

Конституція України, ст. 46 "Громадяни мають право на соціальний захист";

Закон України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 №2671 - VIII;

Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97;

Постанова КМУ "Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення" від 01.06.2020 № 450;

Постанова КМУ "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг" від 03.03.2020 №185;

Наказ Міністерства соціальної політики "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг" від 23.06.2020 №429; 

Наказ Міністерства соціальної політики "Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення моніторнигу та оцінки якості соціальних послуг" від 27.12.2013 №904;

Наказ Міністрества соціальної політики "Про затвердження Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах" від 20.01.2014 №28.

Замовник соціальних послуг

місцева держадміністрація, виконавчий орган міської ради міста обласного значення, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, які є розпорядниками бюджетних коштів і на яких покладається обов’язок з організації надання соціальних послуг

Надавач соціальних послуг

юридична та фізична особа, фізична особа - підприємець, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг

Отримувачі соціальних послуг

особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги